Спори при наданні житлово-комунальних послуг - Господарське судочинство <!--if()-->- <!--endif--> - Судова практика - Правова спілка "ВАШ ЮРИСТ"
П`ятниця, 09.12.2016
Правова спілка ВАШ ЮРИСТ
НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ!
Вітаю Вас, Гість · RSS


Господарське судочинство
Адміністративне судочинство
Цивільне судочинство
Пошук на сайті

 Судова практика
Головна » Статті » Господарське судочинство

Спори при наданні житлово-комунальних послуг

Надання послуг із постачання природного газу системою розподільних газопроводів можливе тільки за умови укладання з постачальниками договору про надання послуг із транспортування природного газу відповідно до пунктів 9, 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом (у редакції, чинній на час виникнення спору).
Позадоговірне транспортування природного газу зазначеним Порядком забороняється


Постанова
Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 5 березня 2013 р.
(в и т я г)


У березні 2011 р. публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі — ПАТ «Дніпропетровськгаз») звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «ДніпроАзот» (далі — ВАТ «ДніпроАзот»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ДніпроАзот» (далі — ПАТ «ДніпроАзот»), про стягнення 12 млн 745 тис. 769 грн 20 коп. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг із транспортування природного газу розподільними газопроводами у період із березня по травень 2008 р. та понесених судових витрат у справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що він є ліцензіатом на здійснення транспортування природного газу розподільними газопроводами у Дніпропетровській області. Згідно із актами від 31 березня, 30 квітня та 31 травня 2008 р. протягом березня—травня 2008 р. відповідачеві надано безоплатні послуги з транспортування природного газу. Витрати на його транспортування відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 вересня 2002 р. № 983, підлягають стягненню з відповідача на підставах, передбачених ст. 174 ГК, ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 904 ЦК.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 р. позов задоволено: стягнуто з ПАТ «ДніпроАзот» на користь ПАТ «Дніпропетровськгаз» 12 млн 745 тис. 769 грн 20 коп. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг із транспортування природного газу розподільними газопроводами за період березень—травень 2008 р.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 26 червня 2012 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 р. скасував; прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2012 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 червня 2012 р. скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2012 р. залишено в силі.

Постанова обґрунтована тим, що підписані позивачем та відповідачем акти від 31 березня, 30 квітня та 31 травня 2008 р. підтверджують факт того, що саме ПАТ «Дніпропетровськгаз» надав ПАТ «ДніпроАзот» послуги з транспортування природного газу у зазначений період, і встановлюють обов’язок відповідача сплатити вартість цих послуг.

ПАТ «ДніпроАзот» у порядку ст. 11119 ГПК подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2012 р. у справі № 20/5005/17342/2011 з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні аналогічних судових справ.

На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник надав копії постанов Вищого господарського суду України від 18 листопада 2010 р. у справі № 1/351-09, від 10 листопада 2010 р. у справі № 1/352-09, від 16 серпня 2011 р. у справі № 20/30-11, від 15 серпня 2011 р. у справі № 27/14-11, у яких висловлена правова позиція про те, що відносини між постачальником і суб’єктами господарської діяльності, які мають ліцензію на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, згідно з Порядком забезпечення споживачів природним газом (далі — Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі — КМУ) від 27 грудня 2001 р. № 1729, здійснюються на підставі обов’язкового договірного регулювання і надання послуг із транспортування природного газу трубопроводами за межами договору забороняється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Пунктами 9, 10 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спору) визначено, що постачальниками природного газу можуть бути суб’єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу. Постачальники природного газу в разі його постачання укладають із газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб’єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу.

Пунктом 14 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спору) передбачено, що газотранспортні і газорозподільні підприємства, до яких належить і ПАТ «Дніпропетровськгаз», зобов’язані здійснювати транспортування природного газу лише в межах виділених лімітів, при цьому забороняється газопостачання споживачів, для яких постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.

Таким чином, нормативно-правовими актами КМУ визначено, що надання послуг із постачання природного газу системою розподільних газопроводів можливе тільки за умови укладення з постачальниками договору про надання послуг із транспортування природного газу.

Господарські суди встановили, що 30 січня 2007 р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі — ВАТ «Дніпропетровськгаз»; виконавець) та закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» (далі — ЗАТ «Укргаз-Енерго»; замовник) укладено договір № 12/66/Тр-07 про надання послуг із транспортування природного газу (далі — договір 1), за умовами якого виконавець зобов’язався прийняти та здійснити транспортування споживачам природного газу системою розподільних газопроводів у межах обсягів, визначених пунктами 2.1 і 2.1.1 цього договору.

Згідно з договором 1 виконавець приймає газ від замовника у пунктах його приймання-передачі через ДК «Укртрансгаз» та здійснює транспортування до пунктів призначення, де проводить технічну передачу газу споживачам (п. 3.4 договору 1), а замовник здійснює оплату послуг із транспортування природного газу системою розподільних газопроводів виконавцеві (п. 6.2 договору 1).

Укладеним між ЗАТ «Укргаз-Енерго» (постачальник) і ВАТ «ДніпроАзот» (покупець) договором від 28 листопада 2007 р. № 110/77/Х-08-640/8-1 на постачання природного газу (далі — договір 2) та додатковими угодами до нього визначено, що вартість транспортування природного газу системою розподільних газопроводів є частиною вартості природного газу, яку споживач сплачує постачальнику.

Постачальник у разі несплати або несвоєчасної попередньої оплати споживачем природного газу має право, направивши повідомлення, зменшити або припинити плановий обсяг поставки газу (пункти 3.3.1, 3.5.4 договору 2).

Отже, договором 1 і договором 2 сторони визначили, що надані ПАТ «Дніпропетровськгаз» послуги з транспортування природного газу оплачує ЗАТ «Укргаз-Енерго», а у вартість природного газу, яку ВАТ «ДніпроАзот» сплачує постачальнику, входить і вартість його транспортування.

Апеляційний суд правильно встановив, що виставлені ЗАТ «Укргаз-Енерго», але не оплачені покупцем, рахунки-фактури на оплату природного газу за договором 2 містять відомості з постачання природного газу в березні, квітні та травні 2008 р. і своїм правом обмежити або припинити планові поставки газу в разі невиконання покупцем зобов’язань із попередньої оплати природного газу шляхом направлення повідомлення постачальник газу не скористався.

Водночас факт прийняття природного газу в зазначений період ВАТ «ДніпроАзот» не заперечує, про що свідчать акти від 31 березня, 30 квітня та 31 травня 2008 р.

Обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що Технічна угода, укладена між ВАТ «Дніпропетровськгаз» та ВАТ «ДніпроАзот» на виконання вимог п. 3.2 договору 2, і зазначені вище акти свідчать про виконання ВАТ «Дніпропетровськгаз» диспетчерських функцій з контролю за регулюванням надходження й реалізації природного газу та здійснення контролю за обліком прийнятого споживачем газу на підставі показників комерційних приладів обліку витрат природного газу і не можуть розглядатися як договори про надання безоплатних послуг із транспортування газу. Позадоговірне транспортування природного газу Порядком забороняється.

Іншого правового навантаження щодо договірних відносин позивача і покупця з оплати транспортування природного газу Технічна угода не передбачає.

Внаслідок неправильного застосування ст. 174 ГК, ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 904 ЦК суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо законного задоволення позову судом першої інстанції.

Керуючись статтями 11123—11125, 11128 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила: заяву ПАТ «ДніпроАзот» задовольнити частково, постанову Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2012 р. у справі № 20/5005/17342/2011 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 ГПК.

Категорія: Господарське судочинство |
Переглядів: 322 | Теги: цивільний, господарський, Кодекс, позов, процесуальний, закон, рішення, суд, Постанова
Copyright MyCorp © 2016
Контакти
Наша адреса:
м. Суми, вул. Береста, 13
тел. 067 5423007
тел. 066 7831615
факс 0542 771747
juristsumy@ukr.net















 
ЗАКОННІСТЬ.ПРОФЕСІЙНІСТЬ.ПОРЯДНІСТЬ.
Конструктор сайтів - uCoz