Спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження їх дій чи бездіяльності - Адміністративне судочинство <!--if()-->- <!--endif--> - Судова практика - Правова спілка "ВАШ ЮРИСТ"
Вівторок, 06.12.2016
Правова спілка ВАШ ЮРИСТ
НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ!
Вітаю Вас, Гість · RSS


Господарське судочинство
Адміністративне судочинство
Цивільне судочинство
Пошук на сайті

 Судова практика
Головна » Статті » Адміністративне судочинство

Спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження їх дій чи бездіяльності

Кабінет Міністрів України постановою «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й міністру оборони України, визначати розміри посадових окладів, тому наказ міністра оборони України «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» 1, яким затверджено схеми посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів та наукових установ Збройних Сил України, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб


ПОСТАНОВА2
Іменем України


22 жовтня 2013 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі — управління ПФУ, ПФУ відповідно) про перерахунок пенсії, встановила:

У червні 2009 р. Особа 1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними дії управління ПФУ щодо відмови перерахувати їй пенсію у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, зобов’язати управління ПФУ здійснити такий перерахунок пенсії з 1 вересня 2008 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на положення Закону від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі — Закон № 2262-XII) та наказу міністра оборони України від 28 липня 2008 р. № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2008 р. за № 761/15452; далі — наказ № 377), яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — постанова № 1294) збільшено розмір посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів.

Із матеріалів справи вбачається, що Особа 1 проходила військову службу на посаді викладача кафедри марксистсько-ленінської філософії Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ та військ зв’язку ім. генерала О.О. Єпішева і їй призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.

Калінінський районний суд м. Донецька постановою від 9 листопада 2009 р., залишеною без змін ухвалами Апеляційного суду Донецької області від 29 червня 2010 р. та Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2013 р., позов задовольнив частково з огляду на те, що управління ПФУ мало перерахувати пенсію позивачу з 1 вересня 2008 р. у зв’язку зі зміною розміру грошового забезпечення.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, управління ПФУ звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII, постанови № 1294 та наказу № 377 у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додано копії постанови Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2012 р. (К/9991/56527/12) та ухвали цього ж суду від 22 лютого 2012 р. (К/9991/73013/11), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права в подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява управління ПФУ не підлягає задоволенню з таких підстав.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України, доданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції зазначив, що обов’язковою умовою для проведення перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-XII, є зміна Кабінетом Міністрів України розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, а наказ № 377 не може бути підставою для перерахунку раніше призначених пенсій, оскільки не є нормативним актом, обов’язковим для виконання ПФУ.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2013 р. у справі, про перегляд якої подано заяву, цей суд, погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, зазначив, що оскільки Кабінет Міністрів України постановою № 1294 делегував право визначати розміри посадових окладів, у тому числі й міністру оборони України, то наказ № 377, виданий на виконання зазначеної постанови, про встановлення посадових окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для перерахунку пенсій відповідній категорії військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-XII.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку про неоднакове застосування цим судом ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови № 1294 та наказу № 377 під час вирішення спорів щодо наявності підстав для перерахунку розміру призначеної за цим Законом пенсії у зв’язку з прийняттям наказу № 377.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, Верховний Суд України виходить із такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку з уведенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені ч. 2 ст. 51 цього Закону.

Як убачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, та з урахуванням унесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку з уведенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 5 постанови № 1294 передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: Кабінет Міністрів України постановою № 1294 делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й міністру оборони України, визначати розміри посадових окладів, тому наказ № 377, яким затверджено схеми посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів та наукових установ Збройних Сил України, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII, оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб.

З огляду на викладене висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про підставність вимог Особи 1 щодо перерахунку йому пенсії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у справах цієї категорії, зокрема в постановах від 24 квітня 2012 р. (№ 21-84а12) та 15, 16 січня 2013 р. (№ 21-201а13, 21-416а12 відповідно), а тому в задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви управління ПФУ відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.

 

1 Наказ утратив чинність, але був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
2 Постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22 жовтня 2013 р. у справі № 21-307а13.

Категорія: Адміністративне судочинство |
Переглядів: 297 | Теги: судочинство, адміністративного, скарга, Кодекс, позов, ухвала, конституція, закон, ПОДАТКОВИЙ, Постанова
Copyright MyCorp © 2016
Контакти
Наша адреса:
м. Суми, вул. Береста, 13
тел. 067 5423007
тел. 066 7831615
факс 0542 771747
juristsumy@ukr.net















 
ЗАКОННІСТЬ.ПРОФЕСІЙНІСТЬ.ПОРЯДНІСТЬ.
Конструктор сайтів - uCoz