15 червня 2015 року у Верховному Суді України відбулася конференція "Судова реформа: стратегічне планування та подальші кроки", організована Радою з питань судової реформи за сприяння Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні".

Вищий господарський суд України (далі - ВГСУ) на заході представляли Голова ВГСУ Богдан Львов, заступник Голови ВГСУ Геннадій Кравчук та суддя, секретар пленуму ВГСУ Лариса Рогач.

У конференції також взяли участь заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, заступник Генерального прокурора України Давид Сакварелідзе, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець, Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович, заступник Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Марина Червинська, керівництво Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради юстиції, судді вищих спеціалізованих судів України, провідні юристи та науковці, а також керівники Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні" Віргіліюс Валанчюс та Проекту USAID "Справедливе правосуддя" Девід Вон, інші міжнародні експерти.

З вітальною промовою до учасників конференції звернулися перший радник, керівник програм зовнішньої допомоги представництва ЄС в Україні Беренд де Гроот та Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк.

Під час панельної дискусії "Основні напрямки Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки" обговорено основні питання щодо її впровадження.

Як зауважив у своєму виступі заступник Глави Адміністрації Президента, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, зазначена Стратегія є базою для координації дій усіх суб'єктів реформ.

Про важливість комплексного підходу до проведення перетворень у правовій системі відмітив і заступник Генерального прокурора України Давид Сакварелідзе.

Говорячи про діяльність Вищої ради юстиції, Ігор Бенедисюк наголосив на тому, що вперше сформована за новим принципом публічності та гласності ВРЮ планує й надалі працювати максимально відкрито і прозоро.

У рамках панельної дискусії "Судоустрій: яка модель є оптимальною для України?" виступили Голова Верховного Суду України та керівництво вищих спеціалізованих судів.

Очільник ВСУ Ярослав Романюк поділився своїм баченням моделі побудови судової системи України, яка передбачає спеціалізацію не судів, а суддів.

На противагу опоненту Голова ВГСУ Богдан Львов вважає, що саме чинна судова система України цілком відповідає національним традиціям. Крім того, світовий досвід не дає єдиної відповіді щодо судоустрою.

"У переважній більшості країн існують спеціалізовані суди, є і країни з класичною триланковою системою без відокремлення спеціалізованих судів. Але жодна країна світу не має досвіду відмови від спеціалізованих судів після того, як вона їх запровадила і вклала сили та кошти в їхній розвиток", - наголосив він.

У цьому контексті варто сказати про діяльність системи господарських судів, яка функціонує понад 20 років.

"Підвищення якості правосуддя - це головна мета реформи судочинства та суміжних правових інститутів, а тому збереження спеціалізованих судів якнайкраще сприятиме її забезпеченню", - вважає Голова ВГСУ.

Крім того, як зазначається у Висновку № 15 Консультативної ради європейських суддів, "спеціалізація за рахунок більшої компетентності в означеній сфері права сприятиме покращенню ефективності та оперативності розгляду справ, беручи до уваги постійно зростаючу кількість справ".

На переконання Богдана Львова, наведені переваги на користь спеціалізації є преференцією не лише господарських судів, а й стосуються усіх юрисдикцій.

Більше того, відмова від спеціалізації судів і перехід до спеціалізації суддів призведе до виникнення цілої низки труднощів та проблем, зокрема, до збільшення кількості суддів та розширення штату відповідного суду, пошуку додаткових приміщень. Незрозумілим залишається процес переводу суддів, налагодження інших необхідних формальностей.

Позаяк місцевих господарських судів, що діють нині, налічується 25, а місцевих загальних судів понад 600, постає запитання: "За якими принципами та критеріями відбуватиметься розподіл суддів?".

Отже, можна сміливо відкидати обґрунтування щодо економії бюджетних коштів, бо наведене свідчить про протилежне - необхідність істотного додаткового фінансування.

У своєму виступі Голова ВГСУ торкнувся питання про навантаження на суддів. За його словами, хоча кількісні показники свідчать про те, що навантаження в господарських судах є значно меншим, ніж в інших, однак не треба забувати, що майже 4% справ, які розглядають судді господарської юрисдикції, стосуються майже 100% економіки України.

Крім того, він не оминув увагою нагальну проблему щодо необхідності розробки науково обґрунтованих норм для визначення оптимального навантаження на суддю.

У контексті доступу до правосуддя Богдан Львов вкотре наголосив на важливості забезпечення рівних можливостей для усіх учасників процесу.

"Головним чинником судової реформи має бути якісна зміна, в першу чергу, для суспільства", - резюмував очільник ВГСУ.

У свою чергу, представники Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ також висловилися за збереження спеціалізованих судів.

Учасники конференції також мали змогу обговорити й інші актуальні питання, зокрема, під час цікавих панельних дискусій "Реформа процесуального законодавства", "Реформа виконавчої служби", "Реформа адвокатури", "Новий суддя: хто він?".

Відділ міжнародно-правового співробітництва та зв'язків зі ЗМІ