Автономія адміністративних судів – інструмент належного захисту прав людини у суспільстві - 28 Червня 2015 - Правова спілка "ВАШ ЮРИСТ"
Вівторок, 06.12.2016
Правова спілка ВАШ ЮРИСТ
НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ!
Вітаю Вас, Гість · RSS


Діяльність судової влади [380]
Пошук на сайті
Календар
«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

 
Головна » 2015 » Червень » 28 » Автономія адміністративних судів – інструмент належного захисту прав людини у суспільстві
20:59
Автономія адміністративних судів – інструмент належного захисту прав людини у суспільстві

Під час роботи круглого столу на тему «Зміни до Конституції України» Вищий адміністративний суд України представив свої напрацювання щодо змін до Основного Закону.

У заході, що відбувся у Вищому адміністративному суді України 20 травня 2015 року, узяли участь члени Конституційної Комісії, представники Науково-консультативної ради при ВАСУ, співробітники суду, судді окружних і апеляційних адмінсудів, представники органів державної влади, науковці, представники громадських організацій.

Як зазначив у своїй доповіді Голова ВАСУ Олександр Нечитайло,  сьогодні важливо створити умови для формування дійсно незалежної судової гілки влади задля справедливого судочинства. Вивчення судоустрою країн світу дає можливість стверджувати, що у багатьох країнах Європи система адміністративних судів не входить до системи судів загальної юрисдикції.

Система адміністративного судочинства в Україні де-факто і де-юре створена. З урахуванням особливостей адміністративного судочинства, адміністративна юстиція започатковувалась як самостійна система. Тому важливо бути послідовними і завершити її виокремлення.

«На наше переконання, у Конституції України має бути закріплено, що судочинство в Україні здійснюють Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції та адміністративні суди. Це найбільшою мірою буде відповідати європейським демократичним засадам», - зазначив Голова ВАСУ.

Він також звернув увагу, що створена у процесі реформування судової системи України нинішня модель фактично подвійної касації - є нетиповою для світових традицій інстанційної побудови судової системи. Багатоступенева касація не відповідає принципу правової визначеності та відповідно принципу верховенства права, не відповідає практиці європейських та інших демократичних унітарних держав, є суттєвим погіршення умов доступу до правосуддя. На практиці це призводить до затягування з прийняттям остаточного рішення, тривалих затримок у відновленні порушених прав громадян. Тому, насамперед, потрібно модернізувати чотириланкову систему адміністративного судочинства та утворити вертикаль адміністративних судів – окружні, апеляційні адміністративні суди та Верховний Адміністративний Суд України.

Крім того, Олександр Нечитайло висловив пропозицію щодо розробки механізмів, які дозволять зменшити в судах велике навантаження у відношенні кількості розглянутих справ до кількості суддів. Таким механізмом може бути запровадження у передбачених законом випадках інституту обов’язкового досудового врегулювання спору. Також реальним кроком до зменшення навантаження на місцеві суди буде введення інституту мирових суддів, оскільки відносно нескладні (малозначимі) справи та вимоги за невеликою ціною позову можуть бути передані на розгляд мирового судді.

У свою чергу перший Голова ВАСУ, суддя Конституційного суду України Олександр Пасенюк нагадав, що концепція реформи судової системи передбачала, що на певному етапі система адміністративних судів повинна вийти з-під опіки Верховного Суду України. Отже, пропозиції щодо виокремлення системи адмінсудів із системи загальних судів є нагальними і важливими, зазначив О.Пасенюк.

Ректор Національної школи суддів України, член Конституційної Комісії Микола Оніщук під час виступу наголосив: «Відокремлення адміністративної юстиції – це не примха. Це потреба розвитку правового суспільства в нашій країні. Таким чином, це обумовлює і мотивує членів Конституційної Комісії до  більш ретельного розгляду питання доцільності формування адміністративної юстиції як автономної, і виокремлення її у самостійний вид поряд із конституційною і загальною».

М. Оніщук звернув увагу на те, що до суддів адміністративних судів, які розглядають спори проти держави, мають бути підвищені кваліфікаційні і вікові. Наприклад, щодо стажу, це може бути не менше 10 років, щодо віку – не менше 35 років.

Також Микола Оніщук наголосив, що адміністративна юстиція, маючи свій касаційний суд, має у повній мірі забезпечити єдність своєї власної практики. Жодна справа не може вийти із адміністративної юрисдикції, коли не перевірено практику неоднакового застосування норм права.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда вважає, що система адміністративних судів мала би бути відокремленою на чолі з Верховним адміністративним судом (щоб не виникало дискусії «хто вищий» - Вищий адміністративний суд чи Верховний суд). Тож ці суди мали б бути на одному рівні як касаційні інстанції.

У той же час Р. Куйбіда зазначив, що більш нагальною є проблема закріплення у Конституції гарантій незалежності судді. «Залежний суддя, особливо залежний суддя адміністративного суду - це горе для країни і горе для людей». Він також звернув увагу на те, що при запровадженні обов’язкової процедури досудового врегулювання спору, сумнівною є потреба збереження трирівневої системи адміністративних судів. З досвіду Польщі, де запроваджено подібний механізм, діє дворівнева система.

Щодо створення досудового розгляду спорів між громадянами і органами публічної влади висловив власну позицію голова Запорізького окружного адміністративного суду України, член НКР при ВАСУ Олег Прудивус. На його думку, враховуючи менталітет виконавчої влади, варто запровадити інститут добровільного вибору для громадян – звертатися до вищого органу виконавчої влади, чи безпосередньо до суду.

У своїй доповіді заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович зупинився на питаннях статусу суддів. Зокрема, він повідомив, що робоча група Конституційної Комісії, обговорюючи питання щодо незалежності суддів, підтримала пропозицію скасувати 5-річний випробувальний термін. Отже суддя має призначатися одразу безстроково. У той же час підвищено вимоги до кандидатів у судді: на цю посаду зможуть претендувати особи, що досягли 30-річного віку і мають кваліфікаційний стаж у юриспруденції не менше 5 років.

Стосовно граничного віку, то Комісія прийшла до висновку, це має бути 65 років для всіх суддів незалежно від інстанційності судів, де судді працюють.

З процедури призначення суддів усувається Парламент. Рішення щодо призначення суддів прийматиме Вища рада юстиції.

На думку Михайла Смоковича, поки що упущеним є питання щодо проживання в Україні кандидата у судді і перебування у статусі громадянина України. Заступник Голови ВАСУ пропонує зберегти норму щодо проживання такої особи в Україні не менше 10 років.

Щодо перебування особи в статусі громадянина України, то тут є політична і національно-патріотична складова, наполягає М. Смокович: «Важливо, коли справу розглядає суддя, який розуміє українця. Суддя має бути з українським менталітетом, розуміти сторону, розуміти життєву проблему і конфлікт. Я буду настоювати, щоб така вимога до судді була закріплена безпосередньо в Конституції».

Стосовно імунітету суддів, М. Смокович повідомив, що Конституційна Комісія підтримує пропозицію, що суддя може бути затриманий за підозрою у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров’я людини. Що стосується взяття під варту, то без згоди ВРЮ за будь-який злочин суддю не може бути взято під варту.

Секретар другої судової палати ВАСУ Олексій Муравйов висловив пропозиції ВАСУ стосовно побудови органів судової влади та суддівського самоврядування. Зокрема, про доцільність збереження двох структур - Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії.

За його словами, створювати один орган, який би охоплював одночасно функції ВРЮ і ВККС передчасно. Це може бути надто потужна структура, яка потребуватиме роботи кадрів на постійній професійній основі, відповідно судді відволікатимуться від своїх безпосередніх функцій – здійснення правосуддя. Вряд чи це є доцільним. Потрібно чітко на рівні Конституції визначити функції цих органів, щоб унеможливити їх дублювання.

Триває обговорення щодо роботи Ради суддів України, яка є органом суддівського самоврядування, як постійнодіючого органу. Судді не можуть мати профспілок, тож для забезпечення діяльності суддів (у т. ч. захисту соціальних гарантій) повинен  існувати постійнодіючий орган з повноваженнями чітко визначеними законом, сказав О. Муравйов. 

Завершуючи круглий стіл, учасники висловили одностайну думку щодо успішності роботи Конституційної Комісії та ефективності змін до Основного Закону.

Категорія: Діяльність судової влади | Переглядів: 126 | Додав: Прядко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Контакти
Наша адреса:
м. Суми, вул. Береста, 13
тел. 067 5423007
тел. 066 7831615
факс 0542 771747
juristsumy@ukr.net















 
ЗАКОННІСТЬ.ПРОФЕСІЙНІСТЬ.ПОРЯДНІСТЬ.
Конструктор сайтів - uCoz