Тому голосування проти прийняття загальними зборами рішення про попереднє схвалення значних правочинів відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» не є підставою для здійснення обов’язкового викупу належних акціонерові акцій, якщо він цього вимагає

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» (далі — ПАТ) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 січня 2013 р. у справі № 07/5026/796/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс» (далі — ТОВ) до ПАТ про зобов’язання вчинити дії, встановила:

До Верховного Суду України звернулося ПАТ із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 січня 2013 р. у справі № 07/5026/796/2012 з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону від 17 вересня 2008 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства» (далі — Закон № 514-VI), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції заявник надав копію постанови Вищого господарського суду України від 24 травня 2012 р. у справі № 7/5005/13431/2011.

Вищий господарський суд України ухвалою від 29 березня 2013 р. допустив справу № 07/5026/796/2012 до провадження для перегляду Верховним Судом України оскаржуваної постанови.

Допускаючи справу № 07/5026/796/2012 до провадження Верховного Суду України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що в постанові від 24 травня 2012 р. у справі № 7/5005/13431/2011 за аналогічних підстав та предмета позову, змісту позовних вимог і матеріально-правового регулювання спірних правовідносин рішення про попереднє схвалення значних правочинів відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону № 514-VI не є підставою для здійснення обов’язкового викупу належних акціонерові акцій, якщо він голосував проти прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У заяві ПАТ просило постанову Вищого господарського суду України від 23 січня 2013 р. у справі № 07/5026/796/2012 скасувати та прийняти нове судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами, представник позивача — акціонера ПАТ — був присутній на загальних зборах акціонерів, що відбулися 5 квітня 2012 р., та голосував проти прийняття рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися протягом одного року. Тому 17 квітня 2012 р. ТОВ, посилаючись на положення ст. 68 Закону № 514-VI, надіслало ПАТ письмову вимогу про викуп останнім простих іменних акцій в кількості 370 тис. штук за ринковою ціною, укладення протягом 30 днів із моменту отримання вимоги письмового договору та сплату вартості акцій. Проте договір про викуп акцій сторони не уклали і сам викуп акцій не відбувся. Це і стало підставою для звернення ТОВ до суду з позовом про зобов’язання ПАТ викупити належні позивачеві прості іменні акції у кількості 370 тис. штук.

Задовольняючи позов, Вищий господарський суд України послався на те, що голосування проти прийняття загальними зборами рішення про попереднє схвалення значних правочинів відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону № 514-VI є підставою для здійснення обов’язкового викупу належних акціонерові акцій, якщо він цього вимагає.

Проте з такими висновками погодитись не можна з таких підстав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 68 Закону № 514-VI передбачено, що кожний акціонер — власник простих акцій товариства — має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину.

Згідно із ч. 3 цієї статті у такому випадку акціонерне товариство зобов’язане викупити належні акціонерові акції.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону № 514-VI якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

Таким чином, законодавець розмежовує поняття «рішення про вчинення значного правочину» і «рішення про попереднє схвалення значних правочинів». При цьому прийняття загальними зборами акціонерів рішення про вчинення значного правочину кореспондує виконавчому органу товариства обов’язок вчинити конкретний значний правочин. У той же час прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом року, означає лише згоду на можливість вчинення значних правочинів у майбутньому. І це не має наслідком реальне настання юридичного факту, з яким закон пов’язує виникнення в акціонерного товариства обов’язку здійснити викуп акцій акціонера.

Тому висновок касаційного суду про те, що голосування проти прийняття загальними зборами рішення про попереднє схвалення значних правочинів відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону № 514-VI є підставою для здійснення обов’язкового викупу належних акціонерові акцій, якщо він цього вимагає, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись статтями 111¹⁴, 111²³—111²⁵ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила: заяву ПАТ задовольнити частково, постанову Вищого господарського суду України від 23 січня 2013 р. у справі № 07/5026/796/2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111¹⁶ ГПК.