Поняття «оподатковувана поставка», наведене в підпункті «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання

У квітні 2008 р. ПП звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати складений ДПІ акт від 14 лютого 2008 р. № 82 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі — ПДВ) на підставі підпункту «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон № 168/97-ВР) у зв’язку із поданням останнім протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (із січня по грудень 2007 р.) податкових декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок; також просило зобов’язати відповідача видати позивачу оригінал свідоцтва № 100094722 про реєстрацію платника ПДВ, виданого 1 лютого 2008 р.

На обґрунтування позову ПП послалося на те, що протягом зазначеного періоду згідно з показниками податкових декларацій, зокрема за грудень 2007 р., воно мало оподатковувані операції, за наслідками яких у нього виникло право на податковий кредит. Тому анулювання реєстрації платника ПДВ є безпідставним.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 9 липня 2008 р. у задоволенні позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 1 квітня 2009 р. рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 грудня 2010 р. постанову апеляційного суду скасував та залишив у силі постанову суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС, ПП просило скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2010 р. та направити справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на те, що касаційний суд у подібних правовідносинах неоднаково застосував п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР. На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2009 р. (№ К-10854/08) та від 24 березня 2010 р. (№ К-6201/09).

Заслухавши представника Державної податкової служби України, який дав пояснення щодо суті правового регулювання зазначеної норми закону, перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України визнав, що у цьому випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, за якого суди по-різному вирішують питання: щодо правомірності анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі підпункту «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР у зв’язку зі здійсненням останнім протягом дванадцяти послідовних податкових місяців господарських операцій, за наслідками яких у нього виникло лише право на податковий кредит; а також щодо віднесення таких операцій до оподатковуваних поставок.

Так, у доданих до заяви ухвалах касаційний суд указав на неправомірність анулювання свідоцтва платника ПДВ з підстав, установлених підпунктом «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, за умови здійснення таким платником операцій, за наслідками яких останній сформував податковий кредит та відобразив його у податковій декларації. При цьому суд дійшов висновку, що за змістом п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР до оподатковуваних поставок належить як продаж, так і придбання товарів (послуг).

Водночас у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, аналізуючи зміст пунктів 1.1, 1.4 ст. 1 та п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР, дійшов висновку, що оподатковуваними поставками є поставки товарів або поставки послуг, у результаті яких у платника податку—постачальника виникає об’єкт оподаткування ПДВ та, відповідно, нараховуються податкові зобов’язання з цього податку. На думку касаційного суду, поняттям «оподатковувані поставки» не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права, Верховний Суд України виходить із такого.

У розумінні п. 1.1 ст. 1 Закону № 168/97-ВР оподатковувана операція — це операція, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

За змістом підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону, як і визначення понять, пов’язаних з поставками товарів та послуг, наведених у п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для другої — придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов’язання, а у покупця — право на податковий кредит. Тобто поняття «оподатковувана поставка» охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Таким чином, висновки касаційного суду про відсутність у позивача, який у декларації з ПДВ відобразив податковий кредит, сформований за наслідками господарської операції з придбання товарів та послуг, оподатковуваної поставки та правомірність анулювання його реєстрації як платника ПДВ ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

З урахуванням наведеного та відповідно до ч. 2 ст. 243 КАС ухвала Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2010 р. підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 241—243 КАС, Верховний Суд України постановив:

Заяву ПП задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2010 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.