Правова спілка "ВАШ ЮРИСТ"

Пленум Верховного Суду України прийняв рішення про відсутність підстав для звернення до Конституційного Суду України

Прядко — Sat, 03 Oct 2015 11:44:58 GMT

2 жовтня 2015 року відбулося чергове засідання Пленуму Верховного Суду України.

Відповідно до порядку денного Пленум розглянув конституційні подання щодо конституційності пункту 6-4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VIІ у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII та щодо конституційності частини дев’ятої статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Під час обговорення цих питань судді дійшли висновку, що відсутні процедурні підстави для звернення до Конституційного Суду України.

Стаття 82 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» визначає підстави для порушення питання відкриття конституційного провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України. З огляду на те, що положення нормативних актів, які мають бути перевірені на конституційність, втратили свою чинність, а спеціальний закон, відповідно до якого здійснюється конституційне судочинство, не передбачає підстав для відкриття провадження та розгляду справи за конституційним поданням, яке ґрунтується на нечинних нормах, то це унеможливлює звернення Верховного Суду України з відповідними конституційними поданнями.

Розгляд конституційного подання щодо конституційності частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII Пленум Верховного Суду України вирішив відкласти.

Пленум ВАСУ проаналізував практику застосування адмінсудами законодавства щодо очищення влади

Прядко — Sun, 27 Sep 2015 15:59:24 GMT

Пленум Вищого адміністративного суду України, що відбувся 18 вересня 2015 року, схвалив ряд оглядів та аналізів судової практики та рекомендував суддям адмінсудів враховувати їх при розгляді справ відповідної категорії.

Зокрема, під час розгляду питання про аналіз судової практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про очищення влади» секретар Пленуму ВАСУ Михайло Смоковича повідомив, що за інформацією окружних та апеляційних адміністративних судів, починаючи з дати набрання чинності Законом про очищення влади та станом на 15 вересня 2015 року до окружних адміністративних судів надійшло 814 справ і матеріалів, пов’язаних із застосуванням цього Закону, зокрема й з вимогою про визнання протиправним висновку про результати перевірки.
Відповідно до статистичних даних, ці суди розглянули 261 справу і матеріал, з яких 164 - по суті. У 108 з них позовні вимоги задоволено.
До апеляційних адміністративних судів надійшло 164 справи за апеляційними скаргами. По суті в апеляційному порядку розглянуто 90 справ, з яких скасовано рішення у 19 справах.
ВАСУ отримав 50 касаційних скарг у справах про звільнення з публічної служби. По суті такі справи у касаційному порядку ще не розглядалися.
Аналізуючи норми цього законодавства, суди роблять висновки, що обов’язковою умовою проведення перевірки є відібрання пояснень у особи, котра перевіряється, для обов’язкового врахування їх при складанні висновку. У разі коли в особи такі пояснення не відбиралися, або ж коли особа не могла з поважних причин подати письмові зауваження у встановлений строк, суди визнають такі дії порушенням права позивача на надання пояснень, а висновок вважають передчасним.

Також суддям адмінсудів рекомендовано враховувати при розгляді справ аналіз судової практики у справах про відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, продовження строку відсторонення судді від посади. Як зазначив Михайло Смокович, спори щодо оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії України про відсторонення судді від посади, продовження строку відсторонення судді від посади адміністративні суди розглядають за правилами статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2010-2015 років Вищий адміністративний суд України по суті розглянув 8 таких спорів, у яких ухвалено 5 постанов про задоволення позову та 3 постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Ці судові рішення набрали законної сили та не переглядалися.
Михайло Смокович звернув увагу, що при вирішенні питання про відсторонення судді від посади Вищу кваліфікаційну комісію суддів необхідно вважати органом, що здійснює судову функцію. Відповідно до процедури розгляду цього питання належить застосовувати принципи судового процесу, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі принципи змагальності та рівності. Таким чином, ВККС зобов’язана забезпечити та створити умови для реалізації права судді на участь у розгляді клопотання про його відсторонення від посади.
Крім того, вносити клопотання про відсторонення судді від посади може лише Генеральний прокурор України. Таким чином законодавець забезпечив принцип незалежності судді, його імунітет.
Вручення судді копій клопотання та матеріалів про його відсторонення є обов’язком прокурора. Порушення цього правила є обов’язковою підставою для ВККС повернути клопотання Генеральному прокуророві України.
При вирішенні питання про відсторонення судді від посади Комісія як суб’єкт владних повноважень реалізовує владну управлінську функцію, тому спори з цих відносин належать до адміністративної юрисдикції.
Постанови ВАСУ у справах з приводу оскарження рішень Комісії щодо відсторонення судді від посади (продовження строку відсторонення) не підлягають перегляду у Верховному Суді України, пояснив секретар Пленуму ВАСУ.

Крім цього, Пленум рекомендував враховувати під час розгляду справ аналіз стану парламентського виборчого законодавства України та аналіз стану законодавчої бази про вибори Президента України, які підготовлено на основі звітів місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами у 2004–2014 роках та висновків Європейської комісії «За демократію через право».
Суддям рекомендовано також узяти до уваги огляд практики розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері містобудування та архітектурної діяльності, довідку щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про громадські об’єднання», довідку щодо вивчення та узагальнення застосування положень Конституції, КАСУ, Закону «Про прокуратуру» щодо участі прокурора та органів прокуратури в адміністративному судочинстві, аналіз практики застосування адміністративними судами законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.

Під час розгляду чергового питання порядку денного Пленум уніс зміни до складу Науково-консультативної ради при ВАСУ: увів до складу голову Донецького апеляційного адміністративного суду України, кандидата юридичних наук Раїсу Ханову і завідувача кафедри публічного адміністрування Українсько-Азербайджанського інституту соціальних наук і самоврядування ім. Г.А.Алієва Міжрегіональної академії управління персоналом, доктора наук з державного управління, доцента Євгена Романенка.

Також Пленум уніс доповнення до Положення про Науково-консультативну раду при ВАСУ стосовно участі членів Науково-консультативної ради в наукових дослідженнях у галузі права. Відповідно до внесених доповнень, за розпорядженням голови НКР її члени можуть брати участь у підготовці актів впровадження результатів дисертаційного дослідження. А також члени НКР за власним бажанням можуть здійснювати підготовку відгуків на дисертаційні дослідження, рецензій на монографії та посібники тощо.

Відбулося засідання пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Прядко — Sun, 27 Sep 2015 15:58:43 GMT

25 вересня 2015 року відбулося засідання пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, участь в якому, крім суддів ВССУ, взяли заступник Генерального прокурора України Олег Заліско, начальник Департаменту державного обвинувачення представництва інтересів громадянина або держави в судах Генеральної прокуратури Сергій Тимченко, секретар дисциплінарної секції Вищої ради юстиції, суддя ВССУ Алла Лесько, член Вищої ради юстиції, суддя ВССУ Алла Олійник, секретар дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя ВССУ Михайло Макарчук, секретар пленуму Вищого господарського суду України Лариса Рогач. На підтримку рішень пленуму надійшли листи від Міністерства юстиції України.

На розгляд пленуму у першому читанні було запропоновано проект постанови «Про судову практику у справах про постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».

Суддя Наталя Квасневська звернула увагу колег на питання щодо кваліфікації дій, за які встановлена відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудних вироків, рішень, ухвал або постанов.

Проект містить роз’яснення щодо предмету аналізованого складу кримінального правопорушення, яким є постановлені передбачені ст. 375 КК України одноособово або колегіальні вироки, рішення, ухвали або постанови судів першої інстанції, апеляційної, касаційної інстанцій, а також Верховного Суду України та рішення Конституційного Суду України. Висвітлено також питання щодо встановлення суб’єкта злочину, передбаченого ст. 375 КК України, згідно з положенням ч. 1 ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; розглянуто питання підсудності зазначеної категорії справ; визначено підстави проведення негласних слідчих дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів.

Зазначений проект постанови пленуму викликав певну дискусію серед суддів з огляду на його значимість для судової практики та суспільного резонансу питань, які в ньому роз’яснюються.

Після обговорення запропонованого проекту постанови члени пленуму більшістю голосів вирішили підтримати його у першому читанні й створити робочу групу для його доопрацювання до другого читання, до складу якої увійшли судді ВССУ, представники Генеральної прокуратури України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищого господарського суду України, адвокатського корпусу, науковці, члени НКР ВССУ.

Під час засідання також було затверджено узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок.

Як повідомила суддя ВССУ Галина Юровська, необхідність його проведення зумовлена тим, що останнім часом зросли проблеми застосування норм, які регулюють право власності на житловий будинок, у зв’язку з неузгодженістю, колізіями та прогалинами у законодавстві і, як наслідок, неоднаковістю судової практики.

Судовою палатою у цивільних справах ВССУ також було проведено узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах. Пояснюючи актуальність його підготовки, суддя, вчений секретар НКР ВССУ Олег Ткачук зазначив, що пленум ВССУ у лютому 2014 року вже прийняв постанову № 6, де роз’яснив судам спірні питання, що стосуються судового контролю за виконанням судових рішень органами державної виконавчої служби.

Водночас процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень, комплексно ще ніким не роз’яснювались, а виконання судових рішень – підсумковий етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

При цьому норми розділу VI ЦПК України є доволі складними для застосування. Тому в зазначеному узагальненні роз’яснено процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень, а саме: порядок звернення судових рішень до виконання та особливості негайного виконання судових рішень; порядок вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; порядок вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, в якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, що йому належать від інших осіб, або дитина, щодо якої виконується рішення про її відібрання; особливості звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах; спірні питання при тимчасовому обмеженні боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України та інші спірні питання. Крім того, щодо кожного процесуального питання судам роз’яснено: підсудність та юрисдикцію розгляду певної заяви, оскільки не всі вони виписані, а загальні положення ЦПК України про територіальну та предметну підсудність не завжди застосовуються.

Пленум постановив надіслати апеляційним судам України витяги із зазначених узагальнень для врахування у судовій практиці, а також підготувати відповідні постанови пленуму.

Судова палата у кримінальних справах ВССУ провела узагальнення судової практики щодо забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. Суддя, секретар палати Валентина Щепоткіна поінформувала, що в узагальненні насамперед звернуто увагу на необхідність неухильного забезпечення права на захист на усіх стадіях кримінального провадження, створення судом передбачених процесуальним законодавством умов для реалізації підозрюваним, обвинуваченим, засудженим права на захист поряд із професійним захистом, недопущення випадків обмеження у здійсненні права на захист (зокрема, про недопустимість ухвалення незаконних процесуальних рішень щодо учасників кримінального провадження, що обмежують гарантовані КПК способи захисту). Також наголошено на необхідності забезпечення права на захист у випадках, коли участь захисника у кримінальному провадженні є обов’язковою, зокрема у провадженнях стосовно осіб, які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Пленум постановив надіслати зазначене узагальнення апеляційним судам для врахування в судовій практиці.

Відповідною постановою, що її ухвалив пленум, було внесено зміни і доповнення до постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». Необхідність прийняття таких змін, пояснив суддя Олег Ткачук, викликана прийняттям 22 травня 2015 року і набранням чинності з 1 вересня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Як відомо, правильне вирішення проблеми судових витрат – це без перебільшення забезпечення доступу до правосуддя.

Крім того, пленум підтримав проект постанови про визнання такими, що втратили чинність, двох попередніх постанов пленуму про процедуру розгляду заяв про допуск справ до провадження ВСУ для їх перегляду після касаційного розгляду.

Під час засідання судді обговорили й організаційні питання, зокрема, відповідними постановами внесли зміни до Регламенту пленуму й Положення про процедуру підготовки, прийняття та оприлюднення постанов пленуму ВССУ, а також до Положення про Науково-консультативну раду ВССУ та оновили її склад. Це зумовлено змінами судоустрійного законодавства, а саме прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Було затверджено і новий склад редакційної колегії офіційного друкованого органу ВССУ – науково-практичного журналу «Часопис цивільного і кримінального судочинства».

Збори суддів ВАСУ обрали Михайла Цуркана заступником Голови суду

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:08:33 GMT

18 вересня 2015 року, під час засідання збори суддів Вищого адміністративного суду України обрали Цуркана Михайла Івановича (на фото) заступником Голови суду. «За» кандидатуру Михайла Цуркана проголосувало 45 суддів з 42 необхідних для прийняття відповідного рішення.

Нагадаємо, що відповідно до статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді. Наразі у Вищому адміністративному суді України працює 83 суддів.

Таким чином, тепер у Вищому адмінсуді двоє заступників Голови суду: Михайло Смокович, обраний зборами 25 червня ц.р., та Михайло Цуркан. Відповідно до штатного розпису, у Вищому адміністративному суді України є дві посади заступників Голови суду.

Крім цього, збори суддів Вищого адміністративного суду України обрали секретарів другої та третьої судових палат суду. Секретарем другої судової палати став суддя ВАСУ Антон Лосєв, секретарем третьої судової плати – Дмитро Ліпський.

Необхідно припинити намагання перетворити адміністративний суд у «суд заборон та санкцій»

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:07:45 GMT

Про це заявив Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло під час свого виступу на засіданні Пленуму ВАСУ, яке відбувається сьогодні, 18 вересня, у Києві.

О.Нечитайло, зокрема, наголосив на необхідності ґрунтовно переоцінити ті положення законів, які надають суб’єктам владних повноважень право звертатися до адміністративних судів з позовами до громадян та юридичних осіб, яким вони активно користуються та поступово перетворюють адміністративний суд у «суд заборон», «суд санкцій» проти особи, нівелюючи місію адміністративного судочинства – захищати права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень шляхом здійснення судового контролю за діяльністю органів влади.

Говорячи про ефективність судочинства, він також зауважив, що вона значною мірою залежить і від якості законодавства. «На часі потреба у вдосконаленні Кодексу адміністративного судочинства України. ВАСУ вже декілька років за результатами вивченого зарубіжного досвіду та опрацювання пропозицій європейських експертів пропонує запровадити інститут «типового» (об’єднаного або пілотного) провадження у разі надходження великої кількості подібних справ; надати можливість суду першої інстанції звертатися до суду касаційної інстанції для формулювання правової позиції у важливих для розвитку судової практики справах; запровадити й інші апеляційні та касаційні «фільтри» у межах, що не суперечать гарантіям статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини; посилити процесуальні механізми формування єдності судової практики; також слід більш чітко визначити предметну підсудність адміністративних справ», - зазначив Голова ВАСУ.

Крім цього, на думку очільника Вищого адмінсуду, нарешті треба впровадити і досудову адміністративну процедуру оскарження, що у свою чергу призведе до поступового зменшення потреби громадян та юридичних осіб оскаржувати рішення органів влади та посадовців в адміністративних судах.

Під час своєї доповіді Олександр Нечитайло навів також деякі статистичні показники здійснення правосуддя адміністративними судами у першому півріччі 2015 року. Зокрема, він повідомив, що у січні-червні збереглась тенденція щодо зменшення кількості звернень до адміністративних судів.

Так, порівняно з аналогічним періодом 2014 року кількість поданих до місцевих адміністративних судів (загальних та окружних) позовних заяв, заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, звернень, клопотань, подань, заяв (у тому числі поданих у порядку виконання судових рішень), судових доручень зменшилась на 21% і склала 130 тисяч.

За словами Голови ВАСУ, статистичні показники роботи свідчать, що окружні адміністративні суди здатні впоратись з таким навантаженням і позиція Вищого адміністративного суду щодо необхідності законодавчих змін та передачі усіх категорій адміністративних справ до адміністративних судів є цілком слушною. «Діяльність загальних судів повинна спрямовуватися на виконання завдань щодо забезпечення належного і законного розгляду кримінальних та цивільних справ. Адже результати аналізу судової практики зумовлюють висновок про те, що чим вужчою є спеціалізація судді, тим ефективнішим є судовий розгляд. А це – прискорення винесення рішення у справі та забезпечення єдності судової практики», - підсумував О.Нечитайло.

Щодо апеляційних адміністративних судів, то у звітному періоді кількість звернень до них зменшилась на третину та склала понад 49 тисяч справ і матеріалів. Переважно це – справи за апеляційними скаргами. З урахуванням справ і матеріалів, не розглянутих на початок року, на розгляді апеляційних адміністративних судів перебувало майже 75 тисяч справ та матеріалів. При цьому апеляційні адміністративні суди розглянули понад 58 тисяч справ і матеріалів.

На розгляд до ВАСУ протягом шести місяців надійшло 32 тисячі справ і матеріалів, що на 15% менше порівняно з минулим періодом. Серед справ і матеріалів, що надійшли до Вищого адміністративного суду України, домінують касаційні скарги – майже 30 тисяч касаційних скарг та справ.

З урахуванням залишків нерозглянутих справ на розгляді у Вищому адміністративному суді перебувало понад 68 тисяч справ і матеріалів.

Упродовж першого півріччя 2015 року завершено розгляд 54% справ і матеріалів. Згідно зі статистичними даними показник розгляду справ і матеріалів перевищив показник надходження, що свідчить про сталу тенденцію до зменшення кількості справ і матеріалів, що очікують розгляду.

Голова ВАСУ О. Нечитайло: «Не можна допустити використання дисциплінарного чи кримінального провадження у якості тиску на суд»

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:06:38 GMT

16 вересня 2015 року відбувся семінар «Відповідальність судді: європейські стандарти та вітчизняна практика», організований Вищим адміністративним судом України за сприяння проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні».
У роботі семінару, де було обговорено актуальні проблеми здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, взяли участь голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло, Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, Голова Відділу координації та розвитку проектів Департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ліліт Данегян, судді Вищого адміністративного суду України, фахівці Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Генеральної прокуратури України, представники громадських організацій, міжнародні та українські експерти Ради Європи.

Протягом семінару було проведено чотири сесії:
сесія І. Практика здійснення дисциплінарного провадження щодо судді;
сесія ІІ. Практика відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності;
сесія ІІІ. Практика європейських країни та стандарти Ради Європи щодо питання дисциплінарної відповідальності судді;
сесія ІV. Виклики нових положень законодавства, які стосуються питань організації кваліфікаційного оцінювання суддів та ведення суддівського досьє.

У вступній промові Голова ВАСУ Олександр Нечитайло зазначив, що нині увага громадськості особливо прикута до судової влади, а її найпершим і нагальним завданням є підвищення рівня довіри суспільства.

«Проте не можна допускати використовувати дисциплінарне чи кримінальне провадження як спосіб зведення рахунків, як тиск на суд. У цьому контексті особливо важливо розмежовувати питання добросовісної судової помилки від зловживань та недбалості, - наголосив Голова ВАСУ. Він також зауважив, що сьогодні ми вже маємо проблему із застосуванням статті 375 Кримінального кодексу України (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). Адже кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство не передбачає жодного правового захисту від свавільної оцінки судового рішення слідчими органів прокуратури на етапі ініціювання кримінального провадження. «За таких обставин жоден суддя не застрахований від переслідування за статтею 375 КК України, а це призводить до залежності суддів при розгляді судових справ від прокуратури, інших органів державної влади та громадськості», - вважає О.Нечитайло.

Заступник Голови ВАСУ, член Конституційної Комісії Михайло Смокович у свою чергуповідомив, що у проекті Конституції України чітко визначена норма, що за судове рішення суддя не може нести будь якої відповідальності.
Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк зазначив, що дисциплінарна відповідальність судді відповідно до нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» значно розширена, змінено порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Тому критерії застосування цих законів на сьогодні, на жаль, не є досить узгодженими між собою, а також не зовсім узгоджені із діючими нормами Конституції України. Голова ВРЮ також вважає доцільним для єдності дисциплінарної практики передати всі повноваження стосовно дисциплінарної відповідальності суддів до одного органу.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков наголосив, що будь-яке рішення відносно судді щодо застосування дисциплінарних стягнень не було наслідком будь-якого політичного втручання. Він також зауважив, що ВККС поважає судові рішення ВАСУ, які приймаються в результаті оскарження рішень Вищої кваліфкомісії суддів, та виправляє свою практику.

Суддя Вищого адмінсуду Михайло Цуркан під час своєї доповіді зазначив, що на сьогодні актуальної практики вирішення справ щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у ВАСУ майже не існує: минула практика втратила актуальність, а напрацювань із застосування чинного законодавства практично немає. Тому перед ВАСУ постає питання щодо застосування новел запроваджених у законі, який регулює дисциплінарну практику стосовно судді.

Голова Відділу координації та розвитку проектів Департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ліліт Данегян завірила, що Рада Європи докладає великих зусиль для підтримки українських партнерів і прагне, аби концепція змін у роботі судових органів відповідала стандартам та рекомендаціям Ради Європи.

З доповіддю виступив національний експерт проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні» Сергій Кальченко, який проаналізував урахування Вищим адміністративним судом України європейських стандартів при розгляді справ за позовами суддів. У свою чергу експерт з питань реформи судової влади та запобігання корупції Павол Жилінчик розповів про систему дисциплінарної відповідальності судді у Словаччині, а голова НДО «Дім свободи Україна» Світлана Франчук доповіла про громадський моніторинг судів та відображення результатів моніторингу в суддівському досьє. Міжнародний експерт Ради Європи Герхард Райснер розповів про відповідність нових положень законодавства щодо суддівського досьє та оцінювання суддів європейським стандартам. Заступник Голови Вищої ради юстиції Олексій Муравйов і заступник Голови ВККС Микола Патрюк розповіли про практику стосовно здійснення дисциплінарного провадження щодо судді. Також під час роботи сесії виступили секретар дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Михайло Макарчук та заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Через відсутність кворуму не відбулися збори суддів ВАСУ

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:04:34 GMT

14 вересня 2015 року, не відбулися заплановані збори суддів Вищого адміністративного суду України. Захід не вдалося провести через відсутність кворуму. Відповідно до частини 4 статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів, які працюють у цьому суді. У Вищому адміністративному суді збори суддів є повноважними за умови присутності не менше 56 суддів, тоді як сьогодні на захід зареєструвалося 53 суддів.

За словами Голови Вищого адміністративного суду України Олександра Нечитайла, збори суддів ВАСУ можуть відбутися вже цієї пятниці, 18 вересня.

На зборах суддів ВССУ відбулися довибори делегата ХІІІ з’їзду суддів України

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:03:08 GMT

За результатами голосування зборів суддів ВССУ, що відбулося 10 вересня 2015 року, делегатом від ВССУ на ХІІІ з’їзд суддів України обрано суддю Сергія Слинька.

Отже, відповідно до вимог статей 126, 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» делегатами, які представлятимуть ВССУ на ХІІІ з’їзді суддів України, стали судді: Вячеслав Наставний, Тетяна Шилова, Валентина Журавель, Галина Юровська та Сергій Слинько.

Збори суддів ВCCУ обрали делегатів ХІІІ з’їзду суддів України

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:02:19 GMT

9 вересня 2015 року у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ відбулися збори суддів.

Основним питанням порядку денного стало обрання делегатів ХІІІ з’їзду суддів України, що відбудеться 24–25 вересня 2015 року.

Після відповідного обговорення судді ВССУ затвердили зміни до Положення про збори суддів, зокрема щодо визначення порядку обрання делегатів на з’їзд суддів України з урахуванням Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції.

Шляхом таємного голосування збори суддів ВССУ обрали чотирьох із п’яти делегатів з’їзду суддів України, які мали бути обрані від ВССУ відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , а саме – Вячеслава Наставного, Тетяну Шилову, Валентину Журавель та Галину Юровську.

У частині обрання ще одного делегата зборами суддів ВССУ оголошено перерву до 10 вересня 2015 року.

Також під час засідання суддя, секретар Пленуму ВССУ, член Конституційної Комісії Дмитро Луспеник поінформував про результати діяльності Комісії з питань судової реформи.

Голова ВССУ доповів про окремі аспекти організації забезпечення діяльності суду.

Зазначену інформацію збори суддів взяли до відома.

Обрано делегатів від Вищого господарського суду України на ХІІІ з'їзд суддів України

Прядко — Sat, 19 Sep 2015 13:00:54 GMT

8 вересня 2015 року зборами суддів Вищого господарського суду України обрано делегатів від ВГСУ на ХІІІ з'їзд суддів України: Бориса Грека, Наталію Дунаєвську, Лілію Катеринчук, Анатолія Полянського та Миколу Черкащенка.