15 червня 2015 року заступник Голови ВССУ Марина Червинська та начальник відділу забезпечення діяльності заступника Голови та секретаря судової палати апарату ВССУ Стелла Морозова взяли участь у конференції «Судова реформа: стратегічне планування та подальші кроки», організованій Радою з питань судової реформи та Верховним Судом України за сприяння Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».

На конференції виступали Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, Перший Радник, керівник програм зовнішньої допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні Беренд де Гроот, заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець, заступник Генерального прокурора України Давід Сакварелідзе, Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов, заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович, представники інших органів державної влади, адвокатури, наукових установ.

Під час конференції представники судової влади, ВРЮ, виконавчої служби, прокуратури, адвокатури висловили свої пропозиції щодо обрання оптимальної моделі судоустрою для України, реформування законодавства у сфері визначення повноважень органів прокуратури та вимог до адвокатури.

У своєму виступі Марина Червинська зупинилася на тому, що будь-які зміни до законодавства мають ґрунтуватись на всебічному вивченні потреби у законодавчому врегулюванні відповідних відносин у суспільстві, з врахуванням соціальних досліджень та з економічним обгрунтуванням*.

До створення у 2010 році ВССУ в Україні вже функціонувала триланкова судова система: Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України діяли як суди касаційної інстанції, а Верховний Суд України здійснював повноваження суду касаційної інстанції з перегляду судових рішень цивільної та кримінальної юрисдикції.

Склалася ситуація, коли на початок ІІ півріччя 2006 р. у Судовій палаті у цивільних справах Верхового Суду України накопичились понад 42 тисячі нерозглянутих справ, кількість яких постійно зростала**. Це відбулося у зв’язку зі значним надходженням справ до ВСУ, неймовірним навантаженням на суддів, через прогалини у процесуальному законодавстві, а також незначний кількісний склад суддів Верховного Суду України, силами якого стало неможливо забезпечувати касаційний перегляд справ протягом розумного строку.

З метою забезпечення належних умов для ефективної реалізації конституційного права фізичних та юридичних осіб на судовий захист у розумні строки у 2007 р. Верховною Радою України було внесено зміни до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ***, якими було запроваджено тимчасовий порядок розгляду цивільних справ у касаційному порядку колегіями суддів апеляційних судів України.

За умови прийняття пропозиції щодо передачі функцій касації знову Верховному Суду України, кількісний склад суддів цього суду становитиме 375 осіб (на цей час – кількість всіх суддів вищих спеціалізованих судів і ВСУ). Але ж кількість скарг/заяв, що надходять на розгляд не зменшиться, і для уникнення значного навантаження на суддю об’єднаного суду касаційної інстанції пропонують встановити «фільтри» допуску справ до цього суду. Але постає питання чи буде це сприйнято суспільством в сучасних умовах, чи не матиме негативного впливу на захист прав і свобод людини і громадянина, чи не підірве довіру суспільства до судової влади?

У разі запровадження триланкової системи запропонована спеціалізація суддів також буде неприйнятною для судів першої інстанції, адже у деяких із них працюють по 3–5 суддів, а це унеможливить введення спеціалізації, формування колегій тощо.

На сьогодні в Україні функціонують три суди касаційної інстанції: Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які забезпечують касаційний розгляд справ відповідної юрисдикції.

Будь-яке реформування судової системи, на переконання суддів ВССУ, має відбуватися з врахуванням соціального стану суспільства та прогнозованих економічних показників.