«Україна невиправдано зволікає із впровадженням інституту масового позову», - Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк - 28 Червня 2015 - Правова спілка "ВАШ ЮРИСТ"
Вівторок, 06.12.2016
Правова спілка ВАШ ЮРИСТ
НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ!
Вітаю Вас, Гість · RSS


Діяльність судової влади [380]
Пошук на сайті
Календар
«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

 
Головна » 2015 » Червень » 28 » «Україна невиправдано зволікає із впровадженням інституту масового позову», - Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк
21:31
«Україна невиправдано зволікає із впровадженням інституту масового позову», - Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк

У Верховному Суді України відбулось обговорення шляхів вдосконалення вітчизняного законодавства в контексті впровадження інституту масового позову в рамках засідання круглого столу на тему «Масовий позов: перспективи в Україні через призму зарубіжного досвіду», у якому взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, судді Верховного Суду України та їх європейські колеги, представники виконавчої влади, відомі вітчизняні науковці, міжнародні експерти.- Розумна адаптація інституту масового позову дасть Україні ще один ефективний механізм захисту прав і свобод громадян, - переконаний Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк.

За словами Голови Верховного Суду України, ще з 1991 року після ухвалення Закону України «Про захист прав споживачів» було передбачено можливість об’єднанням громадян звертатися до суду для захисту порушених прав невизначеного кола споживачів. Проте і досі така прогресивна норма, за словами Ярослава Романюка, не знаходить практичного застосування у правовому полі, оскільки залишається неврегульованою сама процедура таких позовів.

Схожа ситуація спостерігалася свого часу і в Литві, говорить голова Верховного Суду Литовської Республіки Рімвидас Норкус. За його словами, у 2002 році у цивільному кодексі Литви було закріплено поняття колективного позову для захисту колективних інтересів, проте спроби груп осіб скористатися цим правом тоді були марними: суди не брали до розгляду такі справи, оскільки не було прописано механізму реалізації колективного позову. Уряд Литви затвердив Концепцію колективного позову, і тільки з 1 січня 2015 року набули чинності відповідні зміни до цивільно-процесуального кодексу.

- Колективні позови допомагають споживачам захистити порушені права, а компаніям – зберегти репутацію, - переконаний Берт Маан, суддя апеляційного суду м. Амстердам Королівства Нідерланди. – Практика застосування колективних позовів поширена у багатьох галузях права, але особливо популярною є у таких як захист прав споживачів. захист навколишнього середовища, і там, де не завжди можна встановити індивідуально порушене право, але сама справа є важливою для суспільства. Основним критерієм для застосування колективного позову, за словами Берта Маана, є очевидність завданої шкоди.

- Процедура масового позову була запроваджена у Великій Британії ще з XVI століття, на початку ХХ відповідний закон ухвалили у США, дещо пізніше – в Австралії та Канаді, - зазначив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. За його словами, з країн континентальної частини Європи першою ухвалила відповідне законодавство та запровадила інститут масових позовів Королівство Нідерланди у 1994 році, наступного року – Португалія, потім Іспанія. Зараз правом подати колективний позов можуть скористатися громадяни Німеччини, Італії, Франції, Бельгії. Проте, за словами Ярослава Романюка, найбільш досконалим і всеосяжним з точки зору застосування, вважається відповідне законодавство Швеції.

- Закон Швеції «Про групові позови» не обмежує позивача ні галуззю права, ні предметом спору, ні сферами, у яких можна звертатися з груповим позовом, - зазначила у своєму виступі помічник Голови Верховного Суду України Людмила Майстренко. За цим законом група позивачів зобов’язана звертатися до суду за захистом своїх порушених прав тільки через адвоката, але є і винятки. Наприклад, якщо державний орган звертається до суду з публічним груповим позовом, то такий орган визначається урядом держави. Уряд також визначає, який суд із числа окружних буде розглядати такий позов. Для того ж, щоб групові позови були сертифіковані судом, вони мають відповідати таким критеріям: обставини у різних справах мають бути подібними, хоча певна специфічність у кожному окремому випадку є припустимою; окремо ці позови не можуть розглядатися ефективно; представник групи позивачів має бути визнаним судом адекватним тощо. Позови поділяються на приватні, організаційні або корпоративні та публічні. Закон Швеції «Про групові позови» було ухвалено у 2002 році, з того часу було подано, за словами Людмили Майстренко, близько 20 таких позовів. Модель групових позовів Швеції адаптували до свого законодавства Фінляндія, Норвегія та Данія.

- На шляху реалізації судової реформи, яким йде наша держава, інститут масових позовів набув концептуального значення,- переконаний заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов. Він відзначив, що під час дискусії прозвучало чимало переконливих аргументів на користь запровадження групових позовів: це і зняття надмірного навантаження на суди, і забезпечення єдності судової практики, і підвищення рівня захисту прав споживачів. Заступник Глави Адміністрації Президента України також висловив переконання, що її результати будуть корисними для судової реформи в України.

- Інститут масового позову дозволяє істотно оптимізувати судовий процес, адже одним позовом можна захистити права сотень і тисяч громадян України, - наголосив Віргіліюс Валанчюс, керівник експертів проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції», - адже цей механізм дозволить посилити голос кожного позивача, значно прискорити розгляд справ.

Долучитися до цієї роботи налаштовані і народні депутати України. За словами народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслана Сидоровича, запровадження в Україні інституту масових позовів спростить громадянам доступ до правосуддя, підвищить його якість, а через зменшення навантаження на суди прискорить розгляд справ. Він також запевнив учасників дискусії у готовності народних депутатів працювати над вдосконаленням відповідного законодавства, адже, за його словами, проблема масових позовів є особливо актуальною для України. Руслан Сидорович висловив переконання, що спільна робота за круглим столом представників судової влади, народних депутатів, юристів дозволить віднайти саме ту модель, яка стане базисом для внесення відповідних змін до вітчизняного законодавства.

- Науковцям завжди приємно працювати з суддями, зазначила професор кафедри цивільного права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кузнєцова. - Сама ідея проведення таких круглих столів, які ініціював і організував Верховний Суд України, заслуговує на всіляку підтримку.

Категорія: Діяльність судової влади | Переглядів: 108 | Додав: Прядко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Контакти
Наша адреса:
м. Суми, вул. Береста, 13
тел. 067 5423007
тел. 066 7831615
факс 0542 771747
juristsumy@ukr.net















 
ЗАКОННІСТЬ.ПРОФЕСІЙНІСТЬ.ПОРЯДНІСТЬ.
Конструктор сайтів - uCoz