У Верховному Суді України відбувся круглий стіл «Узгодженість судової практики: європейський досвід, практичні та теоретичні аспекти» - 30 Листопада 2014 - Правова спілка "ВАШ ЮРИСТ"
П`ятниця, 09.12.2016
Правова спілка ВАШ ЮРИСТ
НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ!
Вітаю Вас, Гість · RSS


Діяльність судової влади [380]
Пошук на сайті
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

 
Головна » 2014 » Листопад » 30 » У Верховному Суді України відбувся круглий стіл «Узгодженість судової практики: європейський досвід, практичні та теоретичні аспекти»
11:08
У Верховному Суді України відбувся круглий стіл «Узгодженість судової практики: європейський досвід, практичні та теоретичні аспекти»

20 листопада 2014 року у Кловському палаці обговорили питання гармонізації судової практики в контексті досвіду судочинства європейських країн та Суду Європейського Союзу.

Захід організовано Верховним Судом України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка спільно з проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» і координатором проектів ОБСЄ в Україні.

 

Учасників зібрання привітали та висловили свої думки щодо запропонованої для обговорення теми народні депутати України Наталія Агафонова та Леонід Ємець, секретар Ради з питань судової реформи при Президентові України Костянтин Красовський, кандидат у народні депутати України Оксана Сироїд, керівник групи експертів проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Віргіліюс Валанчюс та Посол, координатор проектів ОБСЄ в Україні пан Вайдотас Верба.

Доповідь на тему «Гармонізація судової практики: труднощі в Україні» представив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, який також разом із Віргіліюсом Валанчюсом виступив модератором першого робочого засідання.

У тому, що проблема гармонізації судової практики, забезпечення єдності її застосування всіма судами України є надзвичайно важливою для всього українського суспільства, уже нікого переконувати не потрібно, зауважив Ярослав Романюк. Однак чи достатньо необхідного інструментарію у найвищого судового органу країни для виконання цього завдання? Очевидно, що ні, констатував доповідач. І це очевидно не лише суддям Верховного Суду України, а й усім, хто стикається в судах з неоднаковим застосуванням закону. Проблема ускладнюється тим, наголосив Ярослав Романюк, що наразі всі три вищі спеціалізовані суди наділені повноваженнями надавати судам відповідні роз’яснення пленумів, а позиції щодо однакового застосування певної норми закону навіть у цих судових інстанціях не завжди співпадають.

Отже, переконаний Ярослав Романюк, має бути єдиний орган у державі, наділений повнотою повноважень у вирішенні цієї проблеми, і таким органом відповідно до європейської практики має бути верховний суд. І відбуватися це повинно не лише шляхом вивчення судової практики та надання певних рекомендацій судам, зазначив доповідач, а й – насамперед – шляхом судового розгляду скарги у Верховному Суді із витребуванням справи з першої чи апеляційної інстанцій, ревізії цих рішень та правом постановляти власні. Голова Верховного Суду нагадав присутнім, що відповідні законопроекти подано до українського парламенту, тож слово – за законодавцем.

Іншою стороною обговорюваної проблеми є те, що за нинішньої ситуації Верховний Суд України через правові висновки, які, до слова, мають вагому правову силу, може виправляти помилки у судовій практиці, які вже відбулися. А чи не ефективнішим було б вдаватися до превентивних методів – на запобігання можливим помилкам і спрямування судової практики в правильне русло ще на стадії розгляду судової справи? На думку Ярослава Романюка, такий підхід буде більш продуктивним і для суддів, і для громадян, які очікують законного й справедливого рішення суду. Практика багатьох країн Європи, які йдуть шляхом надання суддям нижчих інстанцій під час розгляду ними конкретної справи і виникнення труднощів із застосуванням певної норми права консультаційних висновків-роз’яснень найвищої судової інстанції, свідчить про ефективність такого механізму, зазначив Голова Верховного Суду України.

Яким найбільш дієвим має бути цей механізм в Україні, які ризики можуть виникнути на шляху його втілення, що необхідно врахувати суддям і законодавцю при виробленні спільних пропозицій щодо цього – на ці та інші питання має відповісти, зокрема, і цей круглий стіл за участі суддів різних інстанцій, міжнародних експертів та науковців, сказав, завершуючи свій виступ Ярослав Романюк. Голова Верховного Суду подякував усім присутнім за участь у зібранні і за бажання поділитися своїм досвідом та баченням вирішення цієї важливої проблеми в Україні.

Генеральний адвокат Суду ЄС Нііло Яскінен ознайомив учасників круглого столу з функціонуванням механізму преюдиціального запиту в Суді Європейського Союзу. Застосування такого механізму забезпечує однакову інтерпретацію європейського законодавства на рівні функціонування національних судових систем, наголосив Нііло Яскінен. Доповідач розповів про структуру Суду справедливості та описав процедуру розгляду преюдиціального запиту, наголосивши на тому, що преюдиціальне рішення стосується лише тлумачення норми закону, а факти має розглядати національний суд. Також генеральний адвокат Суду ЄС повідомив, що з преюдиціальним запитом до Суду справедливості може звернутися суд будь-якої інстанції держави - члена Європейського Союзу, а преюдиціальне рішення є обов’язковим для виконання.

Свій виступ старший юрист секретаріату Європейського суду з прав людини Міхал Кучера присвятив розгляду спроб імплементації практики Європейського суду з прав людини на рівні національних судів через Протокол 16. У цьому сенсі, уточнив доповідач, Протокол 16 називають «протоколом діалогу» між Європейським судом з прав людини і вищими національними судами держав – членів Ради Європи. Оскільки практичного досвіду застосування Протоколу 16 немає, Міхал Кучера визначив ряд проблемних питань, які виникають у національних судових системах при імплементації вказаного протоколу. Зокрема, це невизначеність того, яка установа повинна звертатися до ЄСПЛ, якою буде процедура розгляду звернення, зміст та ефект застосування наданого судом висновку, межі його використання тощо. Протокол 16 є черговою віхою у процесі реформування судової системи Європи, він відкритий для підписання і ратифікації, повідомив доповідач, і наголосив на тому, що документ надає національним судам ряд інструментів для імплементації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Про особливості використання процедури преюдиціального запиту у Франції йшлося у доповіді судді Касаційного Суду Франції Домініка Хашера. Він розповів про роль і завдання Касаційного Суду, зокрема, про те, що судді цього суду не розглядають справи по суті, а визначають правильність застосування норм права. Доповідач повідомив, що процедура преюдиціального запиту застосовується у цивільному та, з деякими особливостями, у кримінальному праві. Домінік Хашер назвав умови подання преюдиціального запиту та розповів про вимоги, які ставляться до нього. Також суддя Касаційного Суду Франції проаналізував, які форми та механізми консультаційних висновків існують в інших державах Європейського Союзу.

Практика застосування процедури преюдиціального запиту в Молдові не така тривала, повідомив суддя Верховного Суду цієї держави Олег Стерніоала, і така форма використовується тільки у цивільному праві. Доповідач охарактеризував відмінності преюдиціального запиту, який використовується у судочинстві Республіки Молдова, із запитом у Європейському суді справедливості. Суддя Верховного Суду Молдови поінформував також, що крім обов’язкового для виконання преюдиціального висновку у судочинстві Молдови застосовується інститут рекомендацій, які не обов’язкові для виконання, а лише допомагають сторонам приблизно уявити характер майбутнього судового рішення.

Інший погляд на застосування преюдиціального запиту презентував суддя Верховного Суду Литви, професор Університету Міколаса Ромеріса Рімвидас Норкус. Він повідомив, що подібна форма взагалі не використовується у судочинстві Литовської Республіки, а єдину судову практику формує Верховний Суд. Останнім часом, констатував Рімвидас Норкус, відбувається наближення систем цивільного і загального права та все більшого значення набуває інститут судового прецеденту. З 2007 року Конституційний Суд Республіки Литва законодавчо встановив, що судовий прецедент є джерелом права, поінформував доповідач. Також суддя Верховного Суду Литви виокремив проблеми, які виникають у судочинстві при застосуванні інструменту судового прецеденту, та шляхи їх вирішення.

 

На основних аспектах законодавчих змін щодо процедури преюдиціального запиту та функцій Верховного Суду України у своєму виступі зупинилася суддя Верховного Суду України Марина Кліменко. Доповідач звернула увагу на те, що до вирішення цього питання потрібно підійти украй зважено, аби не припуститися можливих помилок. Особливо це стосується кримінальної юстиції. Тому, на думку судді Верховного Суду України, потрібно ретельно вивчити досвід країн, у яких функціонує інститут преюдиціального запиту, визначити переваги та можливі ризики при запровадженні його в Україні.

 

Суддя Верховного Суду України Олег Кривенда зауважив, що в адміністративному судочинстві така форма консультаційного запиту і відповідного роз’яснення найвищої судової інстанції України надзвичайно потрібна й актуальна. Це, насамперед, стосується так званих соціальних спорів, коли тисячі людей вимушені через суди домагатися гарантованих державою виплат.

Професор кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академік Національної академії правових наук України Наталія Кузнєцова наголосила на тому, що за умови нестабільності українського законодавства консультативний висновок авторитетного судового органу для суддів нижчих інстанцій є вкрай необхідним. І це ніяким чином не позбавляє суддю незалежності при прийнятті ним рішення у справі, переконана науковець.

Своїм баченням можливості застосування преюдиціального запиту в Україні з присутніми поділився представник суддів першої інстанції голова Шевченківського районного суду міста Києва Олег Савицький.

Підбиваючи підсумки засідання круглого столу, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк висловив його учасникам вдячність за плідну та конструктивну дискусію. Вона засвідчила, наголосив співорганізатор заходу Віргіліюс Валанчюс, що проблема забезпечення єдності судової практики – спільна для більшості судових систем світу, а тому її обговорення є вкрай актуальним.

 

Категорія: Діяльність судової влади | Переглядів: 152 | Додав: Прядко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Контакти
Наша адреса:
м. Суми, вул. Береста, 13
тел. 067 5423007
тел. 066 7831615
факс 0542 771747
juristsumy@ukr.net















 
ЗАКОННІСТЬ.ПРОФЕСІЙНІСТЬ.ПОРЯДНІСТЬ.
Конструктор сайтів - uCoz