Такого правового висновку дійшла колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ,  розглянувши 11 березня 2015 року в судовому засіданні справу за позовом до профспілкового комітету про визнання його рішення незаконним.

Відповідно до матеріалів справи позивач вважав незаконним надання профкомом згоди на його звільнення, оскільки профкому було надано недостовірну інформацію щодо неможливості переведення позивача на іншу посаду.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні вимог, вказавши, що профком при вирішенні питання про надання згоди на звільнення діяв відповідно до чинного законодавства, у межах, визначених ст.43 Кодексу законів про працю.

Водночас, як вказав у рішенні ВССУ, відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 цього Закону рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Оскільки спірне рішення профспілкової організації при вирішенні питання про звільнення працівника з роботи має рекомендаційний характер, законом порядок його оскарження не передбачений, правову оцінку цьому рішенню було надано при вирішенні іншої цивільної справи, його оскарження в судовому порядку не передбачено законом, отже, позов про визнання неправомірним рішення профспілки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із повним текстом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі (6-45386 св 14) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.