19 грудня 2014 року у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ відбулося чергове засідання пленуму, участь в якому, крім суддів ВССУ, взяли заступник Генерального прокурора України Олег Бачун, начальник відділу міжнародних договорів та офіційних перекладів Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України Олег Павлишин, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя ВССУ Михайло Макарчук, члени Вищої ради юстиції – судді ВССУ Лідія Мазур, Алла Олійник та суддя ВГСУ Наталія Волковицька, а також секретар пленуму цього суду Лариса Рогач.

На розгляд пленуму ВССУ у другому читанні було винесено постанову «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя». Співдоповідач з цього питання суддя ВССУ Сергій Хопта підкреслив, що це перша постанова в українському судочинстві, в якій судам роз’яснено, як при відправленні правосуддя має застосовуватись міжнародний договір України, міжнародне право та які особливості цього. Прийняття цієї постанови пленуму має надзвичайно важливе значення, адже свідчить про відкритість української судової системи, її наближення до європейських стандартів. Зокрема, в ній роз’яснено питання набрання чинності міжнародними договорами, у яких випадках вони стають частиною національного законодавства та який порядок їх укладення, виконання й припинення. Роз’яснено, що таке ратифікація міжнародних договорів, а що таке застереження до договорів окремих держав і як це впливає на юридичну дію, тобто чинність положень договору. Звернуто увагу суддів й на те, що за змістом ст. 9 Конституції України, норм ЦПК України неправильне застосування загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів може бути підставою для скасування чи зміни судових рішень.

Значну увагу у постанові приділено Віденській конвенції про право міжнародних договорів, а особливо питанням тлумачення міжнародного договору. Надзвичайно важливими для суддів, зазначив Сергій Хопта, є роз’яснення щодо імунітету держави. У постанові наведено приклади так званої у міжнародному праві реторсії, за яких умов можливе пред’явлення позову до іноземної держави, накладення арешту на майно, що належить іноземній державі тощо.

Про деякі особливості, що стосуються застосування норм міжнародного права у кримінальному судочинстві, детальніше доповів співдоповідач з цього питання, суддя ВССУ Сергій Слинько. «Необхідність надання судам роз’яснень із зазначених питань назріла вже давно, і підготовлена постанова пленуму має сприяти розширенню практики безпосереднього застосування судами норм міжнародного права. Особливо це є важливим у зв’язку з набранням чинності нового Кримінального процесуального кодексу України», – підкреслив суддя.

Так, у постанові висвітлено правові питання, які вирішує, зокрема, Європейський комітет із правового співробітництва Ради Європи, Європейський комітет із проблем злочинності Ради Європи, наприклад, у зв’язку із застосуванням Конвенції про передачу засуджених осіб, Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом. Також роз’яснено практику застосування Європейської конвенції про видачу правопорушників. 

Після обговорення і врахування зауважень постанову «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» було прийнято в цілому.

Підтримав пленум ВССУ у першому читанні і проект постанови  «Про затвердження Регламенту спільних засідань пленумів вищих спеціалізованих судів».

Як нагадав суддя, секретар пленуму ВССУ Дмитро Луспеник, під час наради керівництва вищих спеціалізованих судів, що відбулася 6 серпня 2014 року, було обговорено питання щодо взаємодії вищих судів, а також причини існування, на жаль, різної практики з певних категорій справ на рівні судів касаційної інстанції. Відповідно було затверджено Меморандум про співпрацю, в якому зазначено, що однією з форм співробітництва є проведення спільних засідань пленумів вищих судів з метою забезпечення єдності судової практики, а також запропоновано розробити Регламент спільних засідань пленумів.

«Надзвичайно важливо, щоб судова практика вищих судів була спрямована на досягнення спільної мети – правильного розуміння законів та їх застосування. При цьому важливо те, щоб до цієї мети вони йшли не паралельними шляхами, де кожен напрацьовує свої правові позиції, а разом – задля вирішення спірних питань. Це потрібно не лише нам, а всій судовій системі України та державі загалом», – наголосив Дмитро Луспеник. За його словами, на сьогодні найбільш проблемні питання пов’язані із визначенням юрисдикції, земельними, кредитно-іпотечними спорами та деякими іншими аспектами договірних правовідносин.

Як пояснив доповідач, складним моментом у прийнятті спільних постанов пленумів є те, що всі питання повинні прийматися більшістю голосів кожного пленуму на спільному засіданні. «Якщо хоч один пленум не погодиться із запропонованим варіантом постанови чи окремого пункту – вони не будуть прийняті», – зауважив суддя.

Тому у напрацьованому Регламенті, пояснив Дмитро Луспеник,  детально розписано процедуру узгодження питань, які виносяться на спільний пленум, процедуру головування, а також узгодження самого тексту постанови. Крім того, детально розписано всі погоджувальні процедури. «Усі ці механізми повинні дозволити нам приймати спільні узгоджені постанови пленумів», – підкреслив доповідач.

Крім того, під час засідання було затверджено узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як повідомила суддя ВССУ Жанна Єленіна, у підготовленому узагальненні особливу увагу приділено забезпеченню належного процесуального порядку продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на різних стадіях кримінального провадження. Висвітлено питання щодо сутності періодичного судового контролю за законністю застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому провадженні, а також щодо наявності  правових підстав для апеляційного оскарження процесуальних рішень про продовження строку тримання під вартою, прийнятих в порядку ст. 331 КПК. Також звернуто увагу суддів на те, що під час застосування ч. 3 ст. 315 КПК необхідно враховувати практику ЄСПЛ, яка водночас із визначенням законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання та продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнає неправильним «автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши інформацію, пленум постановив надіслати судам України підготовлений на основі цього узагальнення лист для використання в практичній роботі.

Про роботу Науково-консультативної ради ВССУ у 2013 – 2014 роках доповів суддя ВССУ, вчений секретар цього органу Олег Ткачук.

Насамперед він відзначив активну роботу НКР при підготовці фундаментальних постанов пленуму, зокрема щодо дотримання судами розумних строків при розгляді справ, застосування судами міжнародних договорів при здійсненні правосуддя, юрисдикції загальних судів, застосування законодавства при оскарженні рішень і дії державної виконавчої служби тощо. Як зазначив Олег Ткачук, пропозиції та зауваження членів НКР до проектів постанов були досить важливими, завдяки чому вдалося напрацювати відповідні роз’яснення спірних питань правозастосування, які спрямовані на однакове застосування судами норм законодавства. Водночас він зауважив, що не всі члени НКР беруть участь у роботі Ради, при цьому не повідомляючи причини. Наразі ця ситуація вивчається, після чого буде прийнято відповідні рішення щодо зміни складу НКР.