Пленум Вищого адміністративного суду України, що відбувся 18 вересня 2015 року, схвалив ряд оглядів та аналізів судової практики та рекомендував суддям адмінсудів враховувати їх при розгляді справ відповідної категорії.

Зокрема, під час розгляду питання про аналіз судової практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про очищення влади» секретар Пленуму ВАСУ Михайло Смоковича повідомив, що за інформацією  окружних та апеляційних адміністративних судів, починаючи з дати набрання чинності Законом про очищення влади та станом на 15 вересня 2015 року до окружних адміністративних судів надійшло 814 справ і матеріалів, пов’язаних із застосуванням цього Закону, зокрема й з вимогою про визнання протиправним висновку про результати перевірки.
Відповідно до статистичних даних, ці суди розглянули 261 справу і матеріал, з яких 164 - по суті. У 108 з них позовні вимоги задоволено.
До апеляційних адміністративних судів надійшло 164 справи за апеляційними скаргами. По суті в апеляційному порядку розглянуто 90 справ, з яких скасовано рішення у 19 справах.
ВАСУ отримав 50 касаційних скарг у справах про звільнення з публічної служби. По суті такі справи у касаційному порядку ще не розглядалися.
Аналізуючи норми цього законодавства, суди роблять висновки, що обов’язковою умовою проведення перевірки є відібрання пояснень у особи, котра перевіряється, для обов’язкового врахування їх при складанні висновку. У разі коли в особи такі пояснення не відбиралися, або ж коли особа не могла з поважних причин подати письмові зауваження у встановлений строк, суди визнають такі дії порушенням права позивача на надання пояснень, а висновок вважають передчасним.
 
Також суддям адмінсудів рекомендовано враховувати при розгляді справ аналіз судової практики у справах про відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, продовження строку відсторонення судді від посади. Як зазначив Михайло Смокович, спори щодо оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії України про відсторонення судді від посади, продовження строку відсторонення судді від посади адміністративні суди розглядають за правилами статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2010-2015 років Вищий адміністративний суд України по суті розглянув 8 таких спорів, у яких ухвалено 5 постанов про задоволення позову та 3 постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Ці судові рішення набрали законної сили та не переглядалися.
Михайло Смокович звернув увагу, що при вирішенні питання про відсторонення судді від посади Вищу кваліфікаційну комісію суддів необхідно вважати органом, що здійснює судову функцію. Відповідно до процедури розгляду цього питання належить застосовувати принципи судового процесу, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі принципи змагальності та рівності. Таким чином, ВККС зобов’язана забезпечити та створити умови для реалізації права судді на участь у розгляді клопотання про його відсторонення від посади.
Крім того, вносити клопотання про відсторонення судді від посади може лише Генеральний прокурор України. Таким чином законодавець забезпечив принцип незалежності судді, його імунітет.
Вручення судді копій клопотання та матеріалів про його відсторонення є обов’язком прокурора. Порушення цього правила є обов’язковою підставою для ВККС повернути клопотання Генеральному прокуророві України.
При вирішенні питання про відсторонення судді від посади Комісія як суб’єкт владних повноважень реалізовує владну управлінську функцію, тому спори з цих відносин належать до адміністративної юрисдикції.
Постанови ВАСУ у справах з приводу оскарження рішень Комісії щодо відсторонення судді від посади (продовження строку відсторонення) не підлягають перегляду у Верховному Суді України, пояснив секретар Пленуму ВАСУ.
 
Крім цього, Пленум рекомендував враховувати під час розгляду справ аналіз стану парламентського виборчого законодавства України та аналіз стану законодавчої бази про вибори Президента України, які підготовлено на основі звітів місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами у 2004–2014 роках та висновків Європейської комісії «За демократію через право».
Суддям рекомендовано також узяти до уваги огляд практики розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері містобудування та архітектурної діяльності, довідку щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про громадські об’єднання», довідку щодо вивчення та узагальнення застосування положень Конституції, КАСУ, Закону «Про прокуратуру» щодо участі прокурора та органів прокуратури в адміністративному судочинстві, аналіз практики застосування адміністративними судами законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.
 
Під час розгляду чергового питання порядку денного Пленум уніс зміни до складу Науково-консультативної ради при ВАСУ: увів до складу голову Донецького апеляційного адміністративного суду України, кандидата юридичних наук Раїсу Ханову і завідувача кафедри публічного адміністрування Українсько-Азербайджанського інституту соціальних наук і самоврядування ім. Г.А.Алієва Міжрегіональної академії управління персоналом, доктора наук з державного управління, доцента Євгена Романенка.
 
Також Пленум уніс доповнення до Положення про Науково-консультативну раду при ВАСУ стосовно участі членів Науково-консультативної ради в наукових дослідженнях у галузі права. Відповідно до внесених доповнень, за розпорядженням голови НКР її члени можуть брати участь у підготовці актів впровадження результатів дисертаційного дослідження. А також члени НКР за власним бажанням можуть здійснювати підготовку відгуків на дисертаційні дослідження, рецензій на монографії та посібники тощо.