12 березня 2015 року відбулось засідання Ради суддів України. Серед інших, порядок денний передбачав розгляд питань про звернення ВАС України, Окружного адміністративного суду м. Києва та Печерського районного суду м. Києва.

На відміну від інших засідань, на яких доводилось бути присутнім, на Раді судів були присутні судді Печерського районного суду м. Києва, голова Голосіївського районного суду м. Києва Первушина О.С., голова Окружного адміністративного суду м. Києва Вовк П.В. Їхні живі доповіді додали яскравих фарб у картину реального життя судів і вимагали від Ради активних та рішучих рішень.

У підсумку Рада суддів України вирішила (основне, без урахування редакційних правок):

1. Враховуючи обставини, викладені у зверненнях Окружного адміністративного суду міста Києва та суддів Печерського районного суду міста Києва щодо методів проведення слідчих дій, вважати, що в діях працівників правоохоронних органів мають місце ознаки посягання на незалежність органів судової влади.

2. Звернути увагу Президента України, Генерального прокурора України, що не зважаючи на неодноразові рішення та звернення Ради суддів України щодо забезпечення гарантій незалежності суду, продовжуються дії, які дискредитують судову владу.

3. Звернутися до Генерального прокурора України з вимогою терміново перевірити дії співробітників органів досудового розслідування при проведенні обшуку 16-17 лютого 2015 року у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015100000000098 від 30.01.2015 року та факти, викладені у заяві голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. та заяві суддів Печерського районного суду міста Києва Царевич О.І. та Кицюка В.П. і надати правову оцінку цим діям.

4. Звернутися до Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з проханням терміново розглянути питання щодо скликання Пленуму для надання роз’яснення з питань застосування статей 375, 376 Кримінального кодексу України.

5. Звернути увагу Генерального прокурора України на необхідність забезпечення усіма прокурорами поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Обговорювалось питання про те, щоб звернутися до Голови Верховного Суду України з проханням терміново скликати Пленум Верховного Суду України для вирішення питання про звернення до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення статей 375, 376 Кримінального кодексу України, зокрема в частині визначення змісту поняття «неправосудність» судового рішення та поняття «втручання» в діяльність судді.

 Однак це питання було відкладене, з перспективою розглянути його на іншому засіданні. Як на мене, цього питання не уникнути. У довгостроковій стратегії воно все одно повстане. Тільки Конституційний Суд України здатний поставити крапу в цьому питанні. І тільки Верховний Суд України може ініціювати це питання – ст. 93, 94 Закону України «Про Конституційний Суд».

Головна правова проблема суддів у сучасних умовах – неоднозначність тлумачення ст. 375 КК України "Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови". Хто розтлумачить, що таке «неправосудне» рішення? Хто скаже, що таке «втручання» в контексті ст. 376 КК України? В теперішніх умовах доктринального тлумачення замало – потрібні чіткі та однозначні роз’яснення для судів. Тим більше, Генеральна прокуратура України анонсувала, що справ проти суддів буде декілька сотень.

Сподіваюсь, Рада суддів України невдовзі повернеться до цього питання. Звернення до Конституційного Суду України неминуче! Суддівське співтовариство вимагає від Ради суддів України висловлення чіткої позиції та реального захисту.

Джерело - http://zib.com.ua.

Автор - Володимир Кравчук, д.ю.н., професор, суддя Львівського окружного адміністративного суду.