Верховна Рада України відповіла на звернення Вищого адміністративного суду України щодо нагальної потреби термінового прийняття закону про мирні зібрання. У листі, який підписав Голова постійного Комітету  ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря, зазначено, що Постановою Верховної Ради України «Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні» передбачено ухвалення Закону про мирні зібрання лише у ІІ кварталі 2016 року.

 Нагадаємо, що 22 травня поточного року Пленум Вищого адмінсуду вирішив звернутися до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів стосовно необхідності правового врегулювання відносин щодо реалізації права на мирні зібрання (Постанова Пленуму ВАСУ  від 22.05.2015 р. № 5).

У своєму зверненні ВАСУ нагадав, що право на проведення мирних зібрань, мітингів, демонстрацій закріплено у статті 39 Конституції України, але  урегулювання строків сповіщення про захід, його форму, масовість, місце і час проведення, а також обмеження щодо реалізації цього права мають регулюватися спеціальним законодавством.

На це у своєму Рішенні вказував Конституційний Суд України ще у 2001 році. Також 24.10.2012р. в рамках Універсального періодичного огляду ООН України прийнято рекомендацію № 97.123, у якій, зокрема, йдеться про необхідність «реалізувати законодавство щодо права на свободу зібрань відповідно до стандартів статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права». Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 11.04.2013р. у справі «Вєренцов проти України» встановив порушення статей 11 і 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що випливають із прогалин у законодавстві, що стосується свободи зібрань.

 «Здавалося б, необхідність термінового прийняття закону про мирні зібрання очевидна та має бути в інтересах як громадян, так і представників влади, - говорить Голова ВАСУ Олександр Нечитайло, - Однак, судячи з відповіді Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, прийняття відповідного закону вчергове відкладається».

Натомість, за словами Голови ВАСУ, законодавче врегулювання порядку організації та проведення мирних зібрань на часі ще й напередодні виборчого процесу, коли активізується рух громадянських та політичних сил, а вирішення судами справ цієї категорії викликає особливу увагу і резонанс у суспільстві.

Голова Вищого адміністративного суду О.Нечитайло наголошує, що зволікаючи з прийняттям закону, парламентарі перекладають відповідальність за правове регулювання взаємовідносин, пов’язаних із мирними зібраннями, на плечі судів. «Адже відсутність спеціального закону з урегулюванням строків сповіщення про мирні зібрання, їх форм, масовості, місця і часу проведення призводить до виникнення труднощів у судовій практиці при вирішенні судами справ цієї категорії», - зауважив Голова суду.

За словами О.Нечитайла, така ситуація обурює суспільство та негативно впливає на міжнародний імідж держави. «Утім, складається враження, що сьогодні існує певна зацікавленість у правовій невизначеності стосовно врегулювання цих питань, а представники політичних сил, які вже давно могли вирішити це питання, побоюються зв’язувати себе досконалими процедурами у сфері проведення мирних зібрань», - зауважив Голова ВАСУ.